Міняються президенти, міняються прем’єр-міністри, а у цьому селі усе без змін. Уже понад 50 років. Не чує влада цих людей. Не зробить їм бодай підвісного моста, хоча ціна його — копійки.
Нині ж переправа, якій понад 50 років, потребує капітального ремонту. Корито — старе, деревина прогнила. Та й трос не завадило б поміняти на новий. Але нині на це потрібно великі гроші.
Люлька в якій переправляють люди – справжнє диво техніки, складається з барабана, корита та двох тросів. Людина на березі повинна крутити барабан, тоді переправа запрацює. Щодня повітряними човнами користується близько 500 пасажирів. Та нині всі переправи на Ріці зачиняють на замок – після того, як кілька років тому в річку зірвався сільський хлопець (на щастя, його врятували).
Місцевим селянам — не позаздриш. Для них цей екстрим – звичайна ділянка дороги, яку доводиться долати бодай двічі на день. За допомоги летючого корита вони переправляють на другий берег Ріки людей, сіно, будівельні матеріали, меблі, а влітку – ще й худобу. Ось так і живуть сподіваннями, що колись таки в їхньому селі побудують бодай одного моста. Бодай канатного.