12 квітня, у рамках проекту “Війна” у книгарні “Є” відбулася зустріч з ветераном батальйону Донбас, громадським діячем, поліцейським Антоном Боєвим.
“Війна” — цикл зустрічей у книгарнях “Є”. Безпосередні учасники війни на Сході України — військові, волонтери, медики, капелани — у форматі відкритих розмов та публічних дискусій говорять як про власний досвід війни, так і про загальні проблеми, спричинені подіями на Сході України, повідомляє Станіславське ТБ, з посиланням на ГК.
Гостем був Антон Боєв, ветеран батальйону “Донбас”. Антон пройшов Іловайський котел, перебував у полоні. Зараз активно займається громадською діяльністю та працює у поліції.
Антон розповів з чого розпочалась всі історія.
“Я лежав на ліжку, – почав хлопець, – Без роботи, аж поки не побачив, як на відео “беркутівці” били журналістку. Після цього я вирішив, що повинен поїхати на Майдан, тому так і зробив”.
Він сказав, що разом із друзями, яких він зустрів на Майдані, стали думати, якими шляхами та методами вони будуть стримувати наступ “беркутівців” та “тітушок”.
Хлопець пам’ятає і криваві події лютого 2014 року, коли розстрілювали майданівців, зазначив, що багато хлопців загинуло через впертість, або погану спланованість.
“Правий Сектор” зник з барикад, якраз перед розстрілами, тобто, все було якось сплановано”, – додав Антон Боєвий.
Після того, як події на Майдані стихли, тоді пішли перші “дзвіночки” зі Сходу та Криму. Саме тоді тепер уже полісмен, вирішив податися добровльцем.
З його слів, забезпечення добровольчих батальйонів було жахливе, нормальну зброю вони отримали лише в Артемівську, розконсервувавши тамтешній склад. ЗСУ практично не забезпечували їх.
Коли їх збирали для штурму Ілловайську, то казали, що їдуть тільки на день, тому багато провіанту та амуніції з собою не брали. А в місті вони провели аж два тижні.
Сам вихід з Ілловайського котла Антон описував як тир. Їхня колона була на ідеальній позиції для розстрілу, не щадили нікого. А так як броньованої техніки було обмаль, то користувались і легковими авто і автобусами.
Там він потрапив у полон, де і провів чотири довгих місяці. Батьки навіть не знали, що їхній син поїхав на війну, поки не почули в телефонній трубці звуки пострілів.
Після повернення з полону Антон задумався над тим, що потрібна робота і вирішив подати заявку в патрульну поліцію Івано-Франківська, де, пройшовши всі необхідні відбори, був обраний до сил правоохоронців.
Зараз він займається активною громадською діяльністю, допомагає в реабілітації бійців АТО, які повернулися зі Сходу.
0
0 
0
0
0
0
0
