Конфлікт між одним із найприбудковіших підприємств Івано-Франківщини ТОВ “Екопродукт” та Державною Фіскальною службою “завис у повітрі”. Найбільш йовірно, що наступний раунд протистояння пройде у приміщенні суду. Принаймні про це в інтерв’ю Stanislavske.tv натякали представники обох сторін.
Нагадаємо, що скандал між підприємством і фіскальними органами сколихнув Івано-франківськ більше місяця тому. Спочатку ТОВ “Екопродукт” звернувся із “з вимогою порятунку” до громадкості міста. Мовляв, вони працюють чесно, прозоро і відкрито протягом багатьох років, а податкова хоче знищити їх бізнес через принципову відмову заплатити хабар. (Див. «Міф» про «КАРПАТСЬКИЙ ЧАЙ». Що «впарюють» під брендом «екологічно чистий продукт»?)
У свою чергу фіскальна служба такі закиди відкидає. За їх словами, під час планової перевірки на підприємстві, податківці виявили порушення у законодавстві. В результаті був складений відповідний акт та донараховано податків згідно вимог Податкового Кодексу України. (Див. Нові факти у справі ТОВ „ЕКОПРОДУКТ”: позиція Державної фіскальної служби.)
Редакція уже публікувала позицію як і “Екопродукту”, так і податківців стосовно цієї справи. Тепер із запитаннями ми звернулися до експертів.
Stanislavske.tv поговорило із Володимиром Соколовським – аудитором із державної системи сертифікації УкрСЕПРО, аудитором з атестації та обстеження виробництв, що має досвід роботи у харчовій сфері і у сфері сертифікації і випробувань харчової та хімічної продукції більше 30 років та директором ТОВ «ПК «Екопродукт» Поліщуком Сергієм Петровичем.
Пане Володимире, яка ваша думка про підприємство “Екопродукт”?
Як на мене – це одне з кращих харчових підприємств в області. Якщо говорити по регаліях, то перше підприємство в області, яке впровадило і розробило систему ХАСПП – систему безпечних харчових продуктів. Крім того, підтвердило цю систему сертифікацією. У свій час, коли в Україні існувала обов’язкова сертифікація сировини, то підприємство завозило продукцію з усіх регіонів України, в тому числі із-за кордону. Ми перевіряли якість цієї сировини, тобто на підприємстві реально існує система перевірки вхідної і вихідної продукції. З тих підприємств, яке я знаю в області, то це друге, а може навіть перше, бо їх взагалі два, які мають у своєму складі мікробіологічну лабораторію. Крім того, якщо ми повернемось до системи ХАСППу, то більшість підприємств області такої системи не мають, не те, щоб сертифікованої, а навіть розробленої і впровадженої. В принципі, це те, до чого ідуть всі харчові підприємства в області, бо в Європі ця система обов’язкова.
Скільки разів ви були на підприємстві ?
На підприємстві я і наші працівники були неодноразово. Наша ціль – проведення обстеження виробництва та аудиту, в тому числі і атестації лабораторії. Підприємство добре оснащене обладнанням, воно має хороші умови санітарії і промислової безпеки, добре налагоджений контроль продукції на всіх етапах: від приймання сировини і закінчуючи випуском готової продукції. Велика увага звертається на зберігання сировини і готової продукції, також зберігання і підготовку сировини. А це найбільш типові проблеми усіх підприємств. Тому по безпеці і якості підприємство стоїть на дуже високому рівні.
Пане Сергій, в яких самих регіонах відбувається закупка сировини?
У нас до 90% – це українська сировина, з усіх куточків України. Раніше у пострадянський період були так звані залісгоспи, заводконтори, була і є організація «Укрфітофармація», яка мала свої колгоспи і вирощувала сировину. Сьогодні ми відновлюємо те, що було забуте. З деким ми співпрацюємо вже давно, дехто саме для нас вирощує сировину: ромашку, м’яту, мелісу.
А на Івано-Франківщині?
Це не тільки в Івано-Франківську, це по всій Україні. От якщо взяти ромашку, то вона не може рости в нас на теренах області. Чому? Тому що не достатньо сонця, адже це теплолюбива рослина. Саме її ми беремо із Дніпропетровської області, маємо підписаний контракт. З цієї ж області беремо м’яту і мелісу.
А з-за кордону?
З-за кордону привозимо каркаде або, іншими словами, суданська мальва. Це африканська рослина. В нас вона не вирощується, хоча гуцули кажуть, що вони вирощують, але це брехня.
Скільки видів чаю виготовляє “Екопродукт”?
Ми виготовляємо більше ста видів чаю. Дві торгові марки – “Карпатська лічниця” і “Карпатський чай”. Останній є традиційним, а Карпатська річниця – це біологічно активні добавки, які продаються в аптечних мережах. В нас до всіх чаїв є інструкції. Все здійснюється по ТУ (технічні умови), які затверджуються Міністерством охорони здоров’я, а перед цим апробація проходилась в Інституті Медведєва (прим. ред. Науковий Центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України).
Місцеві ЗМІ писали, що “Екопродукт” не само закупляє сировинну, а здійснює це через підприємство “Фарт СТ”. Як ви це прокоментуєте?
“Фарт СТ” зареєстровано у Косові і коли під час перевірки податківці передивлялися документи, то зауважень не було. Ми самі вирішуємо з ким нам працювати. “ФАРТ СТ” приймає у місцевих підприємців сировину і ми її викупляємо в них. Ціна дозволена і фіскальна служба навіть в акті це не відмітила.
Але та сировина, яка закупляється, Ви її перевіряєте?
Безумовно. У нас на кожного постачальника є заведена карточка. Коли ми випускаємо чай, то завжди можемо сказати, з якої це сировини і хто її нам надав.
Чи перевіряється якість чаю за кордоном?
Найбільше перевіряє Європа, зокрема, Балтійські країни, які контролюють перевірку чаю дуже ретельно. Але у нас все добре.
Яка конкуренція на цьому ринку і наскільки великий попит на «Карпатський чай»? Чи вплинув конфлікт із податковою на споживачів?
Неетично говорити про конкурентів, бо їх тут немає. Але якщо все ж таки брати конкурентів до уваги, то треба дізнатись, що у них добре і зробити це ще краще. Конкурентів не треба боятись, бо саме вони дають поштовх. Ми знаємо конкурентів і спілкуємось з ними.
Чи знають «Карпатський чай» в Америці?
Це приємно, звісно. От зараз ми відправили чай в Скандинавські країни, Англію, Італію. Конфлікт із Росією підвищив попит на наш чай за кордоном. Харчове господарство Канади і США найбільш жорстке щодо контролю. Зарубіжні країни висилають нам свій аудит.
Конфлікт із податковою – чому він виник і через що?
Певне тому, що ми не згідні з їх висновками. Податкова з порушеннями віднеслась до цього питання. При розгляді першого питання, яке розглядалося в податковій, виконуючий обов’язки начальника Слободян визнав, що порушення допущені з їх сторони. І як вони зазначали, це не описки, їх не одна чи дві, а десятки. Зазначали, що все розглянуть і інспектори понесуть відповідальність. Але вже скільки часу пройшло і нічого не зроблено. Ми запитали, як оформляти ці акти? Слободян тоді відповіла, що треба пофілософствувати, але ми реально не знаємо, як все оформити, щоб задовольнити податкову. Тобто вони карають, але як допомогти – не знають. Тому ми дальше стоїмо з цими проблемами. Ми хочемо повторної перевірки.
І які шляхи вирішення конфлікту?
Треба повторної перевірки. Нехай приїдуть, подивляться. Але, на жаль, вони не хочуть повторної перевірки. Податкова відстоює свою думку. Але я вважаю, що за порушення КУ і законодавства покарання треба комусь нести. А тут все грубо. Незалежні аудитори відзначили, що все, що написано – не так.
А якщо не буде повторної перевірки, що ж тоді?
Гадаю, ми достукаємось до правди.
Щодо перевірки, де були найбільші помилки?
Найбільше постраждав маркетинг, адже ми працюємо з усіма мережами, які є на Україні. Але це ж не таємниця, бо є договори і ми їх показуємо. Для того, щоб працювати є договори. Але вони кажуть, що цього мало. Чого мало? Не знаю. Вони поклали під сумнів правильність ведення іноземних фірм на Україні – БІЛА, АШАН, МЕТРО. Тобто Івано-Франківська податкова поклала їх під сумнів.
Ви працюєте з 1999 року, чому проблеми виникли тільки у 2015 році?
Були ще тоді, коли Янукович був при владі, але ми вже їх вирішили. Ми виграли всі суди. Ми перші в області отримали Швейцарський сертифікат безпечності. Він не є обов’язком. Ми отримали його вже другий раз.