Пройшло два роки, а все як вчора було…
22 січня увійде в історію як перший кривавий День протистояння між протестувальниками та “Беркутом” на вулиці Грушевського.
Адже 22 січня 2014 року, на четвертий день протистоянь, на вулиці Грушевського у Києві з’явилися перші загиблі. Беркутівцями, з вогнепальної зброї, були застрелені вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
Близько 8 ранку “Беркут” пішов в атаку, почав розбирати барикаду й затримувати людей. О пів на дев’яту протестувальники перейшли в контратаку і повернулися на попередні позиції, а силовики відступили за лінію спалених автобусів.
Внаслідок атаки “Беркуту” майже 200 протестувальників було поранено. Згодом прийшли повідомлення про перших загиблих протестувальників. Ними стали вірменин із Дніпропетровська Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
Нігоян отримав чотири вогнепальних поранення. Смерть констатували приблизно о шостій годині ранку. Одне з кульових поранень отримав в шию, ще одне — в голову. Жизневський загинув від мисливської кулі, яка влучила в серце.
Ще двоє людей, які отримали поранення того дня – Роман Сеник та Олександр Бадера – померли через кілька днів.
О 10-й ранку беззбройні протестувальники, незважаючи на обстріл з боку спецпідрозділів, вийшли на нейтральну зону і спробували провести перемовини, які нічим не закінчилися. За час перемир’я в декількох метрах перед основною барикадою протестувальники встигли звести стіну зі снігу та автопокришок – ще одну невелику барикаду.
Близько 11-ї години спецпідрозділи числом біля кількох тисяч розпочали масований наступ і відтіснили протестувальників по вулиці Грушевського аж до Європейської площі. По обіді спецпідрозділи були контратаковані майданівцями і відійшли на попередні позиції, на яких також з’явився бронетранспортер.
Щодо двох Героїв, що загинули, то…
Панахида за Михайлом Жизневським відбулася у Михайлівському золотоверхому соборі в Києві 26 січня, в День народження Михайла, коли йому мало б виповнитися 26 років.
На панахиду прийшло близько 10 тисяч людей, серед яких сестра та дівчина загиблого, а також опозиційні політики та громадські діячі. Собор не зміг умістити всіх охочих, тож люди заповнили всю площу перед ним.
Тіло загиблого поховали увечері 28 січня на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі.
26 січня на сільському кладовищі рідної Березнуватівки поховали і Сергія Нігояна. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад 2000 людей.
Пізніше у вірменському місті Спітаку площу імені Віктора Януковича “перейменували” на честь Сергія Нігояна: група активістів наклеїли на таблички з назвою площі наліпки з написом “Площа імені Сергія Нігояна” (вірменською і українською мовами).
Цього ж дня у лісосмузі в Бориспільському районі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького, що був викрадений з Олександрівської лікарні.
Нагадаємо, починаючи з 19 січня 2014 року, практично без перерви, на вулиці Грушевського відбувалися жорстокі бої між протестувальниками та міліцією (Ред. – на той час міліція, зараз – поліція).
- Сергій Нігоян
- Сергій Нігоян та Михайло Жизневський
- Сергій Нігоян
- Сергій Нігоян
- похорон Михайла Жизневського
- похорон Михайла Жизневського
- похорон Михайла Жизневського
- похорон Михайла Жизневського
- Сергій Нігоян
- Сергій Нігоян та Михайло Жизневський
Фото: ЕРА, mikekomar, depo.ua
Кривавий день Соборності: після штурму на Грушевського двоє загиблих
За офіційними даними відомо лише про двох загиблих в день Соборності Сергій Нігоян Сергій Нігоян. Наш Шевченко Похорон Сергія Нігояна Михайло Жизневський в епіцентрі подій на грушевського 19.01.14 Михайло Жизневський – похорон