19 лютого студентські активісти, експерти, парламентарі та представники МОН зібралися у Реанімаційному Пакеті Реформ для обговорення законопроекту № 3474. Замість запланованої годинної дискусії, обговорення тривало 3 четвертої дня і до шостої вечора. Демократичний формат дискусії (можливість висловитися була у всіх присутніх) сприяв її конструктивності та результативності.
Перше, що уявляє студент, коли чує про студентські профспілки – це корупційні схеми
Обговорення відкрила менеджер кампанії «Чисті виші» Марія Симонова, яка зазначила, що кампанія бореться і боротиметься за підвищення транспарентності і відкритості студентських профспілок. У своїй вступній промові Марія нагадала присутній аудиторії про те, що лише менше 5% студентських профспілок в Україні очолюються студентами. На думку Марії, викладачі та тим паче представники адміністрації не можуть адекватно представляти інтереси студентів, у той же час – профспілки володіють значними коштами, які витрачають не прозоро.
Експерт кампанії Ілля Кротенко зауважив, що у свідомості сучасного студентства університетські профспілки чітко асоціюються із реалізацією корупційних схем.
У законопроекті № 3474 дуже важливим є те, що це втілення низової ініціативи
На обговорення законопроекту завітали депутати парламенту Світлана Заліщук, Ярослав Маркевич та Олексій Рябчин. Світлана Заліщук акцентувала увагу на тому, що законопроект є низовою ініціативою та може дати гарний привід для більш широкого руху за підзвітність і транспарентність публічних інституцій. «Сьогодні я тут як депутат, але до нещодавнього часу я була журналісткою, студенткою та активісткою Останні 10 років я займалася боротьбою за підзвітність і прозорість інституцій. Коли я намагалася брати участь у роботі органів студентського самоврядування Київського університету – вони були дуже закритими. Окрім того завжди був наявний антагонізм між студентами та викладачами. І лише за допомогою горизонтальних структур нам вдавалося реалізовувати свої устремління» – поділилася спогадами народна депутатка.
Законопроект 3474 є необхідною «люстрацією»
Ярослав Маркевич наголосив також на тому, наскільки важливим є передання студентських профспілок під керівництво самих студентів. На його думку, це сприятиме саморозвитку та самодостатності студентів. Народний депутат також зазначив, що зараз є серйозна необхідність іти на такі радикальні кроки у вирішення проблем студентства та, особливо, студентських профспілок. «Ми змушені іти на такі екстраординарні кроки, аби оновити систему, влити у неї свіжу кров. Це щось на кшталт люстрації. Ці речі, звісно, не одного порядку, але однієї логіки» – зауважив він.
Олексій Рябчин зазначив, що теперішні «студентські» профспілкові лідери можуть надавати поради або консультувати майбутніх голів-студентів, але очолювати студентські профспілки мають лише студенти.
Протестують проти законопроекту НЕ студенти, а ФПУ
Заступник міністра освіти і науки Андрій Гевко, який представляв на обговоренні профільне міністерство, зазначив, що протестують проти прийняття закону аж ніяк не студенти, а Федерація профспілок України. «Партії мають звітувати, уряд звітує, а профспілки не мають звітувати?» – таке цілком раціональне питання поставив заступник міністра присутній аудиторії.
На підтримку законопроекту висловилися також співробітник Інституту Медіа Права та екс-голова Братства Спудеїв Національного університету «Острозька Академія» Віктор Артеменко, глава профспілкової організації НПУ імені Драгоманова Лев Левицький та глава Студентської ради НТУУ «КПІ» Дмитро Афанасьєв.
Цей законопроект – антибіотик, що допоможе вбити адміністративний ресурс студентських профспілок
Один з учасників обговорення – відомий діяч молодіжної організації «Пласт» Юрій Юзич зауважив, що законопроект № 3474 у разі свого прийняття зможе стати «антибіотиком, який допоможе вбити адміністративний ресурс студентських профспілок».
Проте, як і очікувалось, на обговорення завітали й опоненти прийняття закону.
Відомий противник існування студентських профспілок Олексій Братущак зазначив, що студент – це не категорія професійної діяльності, відповідно, студентські профспілки мають бути знищеними. На думку Олексія, студентські профспілки мають інституційну пам’ять, успадковану від своїх радянських попередниць, а отже – покликані розколювати студентський рух. Цю думку підтримав і його колега Роман Нейтер.
Інші опоненти схвалювали існування студентських профспілок, однак, зайняли позицію Федерації профспілок України. Наприклад, Соціал-демократична платформа висловила думку про недоцільність та несправедливість законопроекту.
У ФПУ вважають, що 5 років потрібно для того, аби зрозуміти, що таке профспілка, і ще 5 років – щоб навчитися нею керувати
Відповідаючи на закиди опонентів, Марія Симонова відзначила, що цей закон не покликаний концептуально вирішити проблему студентського самоврядування в Україні, а є тактичним кроком для забезпечення відкритості і прозорості студентських профспілок. Присутні депутати, експерти та модератори зазначили, що жодної кращої (та й узагалі) альтернативи ніхто з опонентів законопроекту не надав. «У нас вибір лише між двома рішеннями: або прийняти закон і очистити профспілки, або залишити цю закостенілу структуру такою, якою вона є» – підсумувала Світлана Заліщук.
Нині на законопроект ще чекає довга дорога парламентом. Експерти та активісти підготували декілька правок, які, скоріше за усе, будуть внесені до законопроекту між першим і другим читанням.
Команда «Чистих вишів» впевнена у необхідності тотального і системного пере форматування та очищення студентських профспілок та із оптимізмом дивиться на майбутнє вирішення цього питання.
0
0 
0
0
0
0
0
